Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала.
Придавити Cм. придавлювати.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость.
Уражіння, -ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння.
