Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зілина

Зіли́на, -ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. МВ. ІІ. 151. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. МВ. (КС. 1902. X. 150). Повалилась так, як зілиночка підкошена. Г. Барв. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЛИНА"
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Гроба́к, -ка́, м. Червякъ, личинка насѣкомаго. І квасницю гробак гризе. Ном. № 9796. Ум. Гробачо́к.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Зася́ти, -ся́ю, -єш, гл. Засіять. Так в хаті засяло, що ніби свічки горіли. Рудч. Ск. І. 113. І світ ясний, не вечірній тихенько засяє. Шевч. 217.
Кріслечко, -ка, с. Ум. отъ крісло.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Перепняти, -пну, -неш, гл. = переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти. Грип. III. 416.
Плекатарка, -ки, ж. Кормилица. Ум. плекатаронька. Гол. II. 82.
Серединка, -ки, ж. 1) Ум. отъ середина. 2) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.
Шатирити, -рю, -риш, гл. 1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351. 2) = шарувати 1. Черниг. у. 3) Мошенничать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.