Виплекати, -каю, -єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку.
Гейс-берта, — бертя! = гейса.
Го́рдо нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Поводиться гордо. Устань, Господи, щоб злющі гордо не неслися.
Живоплі́т, -пло́ту, м. Живая изгородь.
Крамарський, -а, -е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Крамарський віз простугонить.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях!
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару.
Росплататися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Рас — пластаться, растянуться, упавъ. Та вже і впав добре — так і росплатався на долівці. Він росплатавсь коло порога.
2) О птицѣ: распростереть крылья. В блакитнім небі,... росплатавшись на крилах, плив орел.
