Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зикати

Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Чуб. II. 8. Як не крикне, як не зикне. Н. Вол. у. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає. Шевч. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИКАТИ"
Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло. Ном. № 3767.
Допомі́жний, -а, -е. Вспомогательный.
Завиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє. Котл. Ен.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили. Чуб. V. 948.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Обпиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обпитися, обіп'юся, -єшся, гл. Опинаться, опиться. Обпивсь та й заснув у трахтирі. Мнж. 142.
Познати Cм. познавати.
Пообжинатися, -наємося, -єтеся, гл. Окончить жатву (о многихъ).
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали. Гол. III. 240.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.