Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ззісти

Ззі́сти, ззім, ззіси́, гл. Съѣсть. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. № 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗІСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗІСТИ"
Довба́льна, -ні, ж. Станокъ для выдалбливанія въ ступицѣ дыръ для спицъ. Сумск. у.
Дошкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дойти, хромая.
Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Здиви́тися Cм. здивлятися.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Надоло́нчити, -чу, -чиш, гл. Нашить надолонки. Мнж. 186. Cм. надолонка.
Нащипати, -па́ю, -єш, гл. Нащипать.
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЗІСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.