Виріб, -робу, м.
1) Издѣліе.
2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу.
Волохатість, -тости, ж. Мохнатость, косматость.
Дали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Отдаляться.
Діли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Острушки, -шок, ж.
1) Цвѣты: кавалерскія шпоры.
2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні.
Присунути, -ся. Cм. присувати, -ся. Присурганитися, нюся, нишся, гл. Притащиться. Палажка присурганилась до криниці.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі.
Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить.
Штиркати, -ка́ю, -єш, гл. = штрикати.
