Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімовище

Зімо́вище, -ща, с. = зімовник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМОВИЩЕ"
Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Ільм'якCм. ільмак.
Лю́бжа, -жі, ж. Раст. a) Orchis incarnata, дремликъ. б) Orchis latifolia. ЗЮЗО. I. 130.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Позавершувати, -шую, -єш, гл. Закончить крыши, кладку стоговъ и пр.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали? Шевч. 409.
Попереростати, -та́ю, -єш, гл. Перерасти (многихъ, о многихъ). Мої дочки вже мене попереростали. Богодух. у.
Уорати, -рю, -реш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в'оруть, собі багато. Г. Барв. 267.
Шуркнутися, -кнуся, -нешся, гл. Вскочить во что. Шуркнутися до комори. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.