Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімовище

Зімо́вище, -ща, с. = зімовник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМОВИЩЕ"
Гол, -ла, -ле Краткая форма отъ голий.
Засса́тися, -ссу́ся, -ссе́шся, гл. Засосаться, сосать слишкомъ долго. Желех.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Позіцунок, -нка, м. Родъ заплаты изъ куска овчины съ шерстью, прикрѣпляемый кожевниками въ томъ мѣстѣ, гдѣ на выдѣлываемой овчинѣ находится лысина. МУЕ. I. 75.
Покласти, -ся. Cм. покладати, -ся.
Понапружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Напружиться (во множествѣ). Глянь, як жили понапружувалися. Харьк. г.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Пульча, -чати, с. = пуля 1. Вх. Лем. 458.
Терничок, -чка, гл. ум. отъ терник.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.