Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зійти

Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЙТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЙТИ"
Вирубувати, -бую, -єш, гл. = вирубати.
Відправувати, -вую, -єш, гл. = відправляти 4. Службу (в церкві) одправували. КС. 1884. ѴІІІ. 724.
Жіно́цький, -а, -е. = жіночий. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький. Мет. 41.
Кислоокий, -а, -е. Съ гноящимися глазами. Був тонкий, сухий, високий і гунявий й кислоокий. Сніп. 135.
Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. Конст. у. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Пицюрина, -ни, ж. Penis. Уман. у.
Підчикрижити, -жу, -жиш, гл. Подрѣзать коротко.  
Пут, -та, м. = путь. Вх. Лем. 459. Ум. путик. Вх. Лем. 459.  
Сердзевий, -а, -е. = червоний. Вх. Зн. 62.
Ухвалювати, -люю, -єш, сов. в. ухвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Восхвалять, восхвалить. Бог с'єтого не ухвалив. Шух. І. 215. 2) Находить, найти хорошимъ. Мені доброго молодецького коня купила, которого моя душа влюбила та ухвалила. КС. 1882. XII. 513.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІЙТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.