Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій.
2) Неработающій, лѣнивый.
Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость.
Зано́зина, -ни, ж. = заніз. Що на волики все занозини, а на коники пута.
Матерюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть посаженной матерью.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає.
Незугарний, -а, -е. Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи.
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами.
Сиротовина, -ни, об. = сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає.
Усипляти, -ляю, -єш, гл. Засыпать, заспать. Полягали й усі спати, а менший став вартувати. Менший братік не всипляє. Мати сина колихала, і день, і ніч не всипляла. Cм. ii. усипати.