Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зінське щеня

Зі́нське щеня́, -ня́ти, м. Живот. в) Кротъ, talpa; б) слѣпецъ, Spalax typhlus. Підскакує, як зінське щеня. Ном. № 3406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНСЬКЕ ЩЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНСЬКЕ ЩЕНЯ"
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.
Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок. Гол. IV. 323.
Наї́джений, -а, -е. Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита. Мнж. 7.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки. Гол. IV. 9.
Преподобниця, -ці, ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. І. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав? Грин. III. 488.
Титарювати, -рюю, -єш, гл. Быть церковнымъ старостой. Мій дядько тоді титарював. О. 1862. V. 110.
Ужатися Cм. ужинатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІНСЬКЕ ЩЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.