На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. 2) Болѣе, чѣмъ нужно.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько.
Напосіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. напосі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Приставать, пристать, навязываться навязаться, нападать, напасть. Напосілася жінка, щоб таки їхати у ярмарок. 2) Твердо вознамѣриться что-либо сдѣлать. Напосілися на тоє, шоб тужило серце моє. Напосівся хату будувати.
Нендзорі, -рів, м. Осенніе ягнята.
Ненуж сз. = ніж. Лучче хліб їсти з водою, ненуж буханець з бідою.
Осьмака, -ки, ж.
1) = восьмака.
2) Восьмая часть. Ум. осьмачка.
Пристача, -чі, ж. Поставка, доставка. Ми на роботу прийдемо без лопат, а лопати — це вже ваша пристача. Жати на хату, — це вже ваша пристача.
Спаруватися, -руюся, -єшся, гл. Жениться, выйти замужъ, вступить въ бракъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась з сліпим своїм.
Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе.
Шпиндель, -ля, м. Поршень.
