Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зжурити

Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЖУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЖУРИТИ"
Бардиґа, -ґи, ж. Большая краюха хлѣба. Шейк.
Близнуватий, -а, -е. Покрытый рубцами. Желех.
Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Їднаковий, -а, -е. = однаковий. Ном. № 643.
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
Розбігатися 1, -га́юся, -єшся, сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком. Чуб. V. 909. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).
Розрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Расшевелиться.
Укучно нар. вкучно мі. Мнѣ наскучило, надоѣло. Вх. Зн. 8.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЖУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.