Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімонька

Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМОНЬКА"
Вичервонити, -ню, -ниш, гл. Окрасить въ красный цвѣтъ.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Каліцтво, -ва, с. Калѣчество, увѣчье. Спінило, звернуло їй, руку — не дай Бог каліцтва. Харьк. г. Спасеть вас Біг, що й нас при каліцтву не забуваєте. Лебед. у. Хиба яке каліцтво знайдуть дохторі, то не піде в москалі. Н. Вол. у.
Контроверсія, -сії, ж. Возраженіе (въ судебномъ процессѣ). Кому хочеш позов заложу і контроверсію сочиню. Котл. Н. П. 358.
Намуркота́тися, -кочу́ся, -чешся, гл. Намурлыкаться.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. Мет. 275. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять, — кожне примовляло. МВ. (О. 1862. І. 96). 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє. КС. 1893. VII. 76.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Спродаж, -жу, м. Продажа. У дядини були колеса на спродаж. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Утанажитися, -жуся, -жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився. Переясл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.