Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімівля

Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Сим. 202. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». Рудч. Ск. І. 30. 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМІВЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМІВЛЯ"
Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Є́рик, -ка, м. Небольшой и узкій протокъ рѣки или озера. Браун. 6. КС. 1883. І. 39. Небольшой каналъ (шириной отъ 4 до 6 метровъ) между небольшими лима́нами, болотами, пла́внями. МУЕ. І. 41. (Добруджа).
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла? Чуб. V. 839.
Заспоко́їти, -ся. Cм. заспокоювати, -ся.
Орендарка, -ки, ж. Арендаторша.
Осоромитися, -млюся, -мишся, гл. Осрамиться.
Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.
Уплітатися, -таюся, -єшся, сов. в. уплестися, -туся, -те́шся, гл. 1) Вплетаться, вплестись. 2) Впутываться, впутаться, вцѣпиться. Рідко такий день мине, щоб вона не вплелася мені у коси. Чуб. II. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМІВЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.