Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімівля

Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Сим. 202. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». Рудч. Ск. І. 30. 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМІВЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМІВЛЯ"
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є. Н. Вол. у.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Камен. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Надтя́ти Cм. надтинати.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. Н. п.
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМІВЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.