Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Слово неправдиве звичаю не знає. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася.
Звісти́ти Cм. звіщати.
Нароби́ти, -ся. Cм. наробляти, -ся.
Понайбільше нар. По большей части.
Скидатися 1, -даюся, -єшся, сов. в. ски́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться (деньгами), сдѣлать складчину. І скинулись по копійці, купили ще й горілки. 2) — чим. Обращаться, обратиться во что. Скидайсь ти, Домно, гадюкою, а я білим каменем стану. нар. ск. Підем, сестро, в дуброву, скинемося травою. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла, скинулася сивою зизулькою, у вишневім саду сіла. 3) — очима. Взглядывать другъ на друга. Він нахилився підіймати, а я й собі.... скинулись близько очима. 4) — на ко́го. Быть похожимъ, походить на. Він так скидається на когось, та ніяк не згадаю на кого це. Вона на тебе трохи скинулась.
Тертак, -ка́, м. и пр. = тартак и пр.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати.
