Бистрина, -ни и бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. . Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння.
Витяти Cм. витинати.
Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Горі, рибки, горі, горі бистров водов.
Дігна́ти = Догнати.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Повидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Циган... повидів, що кум іде з сокирою.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно.
Рик, -ку, м.
1) Рычаніе.
2) Ревъ (вола, коровы). на воловий рик. Пространство, на которомъ слышенъ ревъ вола. Могила од могили на воловий рик.
Уступати, -паю, -єш, сов. в. уступити, -плю, -пиш, гл. 1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. Уступіте, спасибі вам, до господи. 2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. уступити у зако́н. Жениться. 3) — у чоботи, у черевики. Надѣвать (обувь). Л уступив у чоботи та й вийшов. 4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись.
