зичний
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Том 2, ст. 152.