Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зівка

Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Відволож, -жі, ж. = відлига.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Карапавка, -ки, ж. = коропавка. Вх. Зн. 24.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній. К. ПС. 127.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Хвороба, -би, ж. 1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я. Ном. № 1154. 2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба! Ном. № 7704. 3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.