Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Позужувати, -жую, -єш, гл. Съузить (во множествѣ).
Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Скумасно нар. Страшно.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ.
