Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зівка

Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Відгоріти Cм. відгоряти.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Н. п.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла. Черк. у.
Зла́гідливо и злагіднонар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Кусінь, -сня, м. = кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися. Уман. у.
Повпрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали. Чуб. V. 1051.
Роспукнути Cм. роспукати.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер. Левиц. І. 232.
Щетина, -ни, ж. Щетина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.