Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зівка

Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Близче, близчий = Ближче, ближчий.
Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена. Кобел. у.
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого. Шух. І. 89.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Ин'який, -а, -е. = инакий. Ин'якої ночі то є роса. Черк. у.
На́мір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. без на́міру. Ненамѣренно.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ. Вх. Лем. 448.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Торгати, -гаю, -єш, гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.