Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата?
Закропи́ти Cм. закропляти.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Користь, -ти, ж.
1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Іванець для своєї корнети роздуває старе огнище.
2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Не було в лісі жадної корнети. Впарта коза — вовку користь. Ум. кори́стонька, користочка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да хористочку, молодую да невісточку.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці.
Оливка, -ки, ж.
1) Ум. отъ олива.
2) Родъ яблокъ.
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ум. полінце, поліночко.
Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба.
