Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'єретичити

З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани. К. ПС. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЄРЕТИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЄРЕТИЧИТИ"
Бажатися, -жається, гл. безл. Хотѣться. Все йому бажається долі. Вже сталося, як йому бажалося. Левиц. Пов. 41.
Бризястий, -а, -е. Черный съ бѣлыми полосами. Бризяста корова. Вх. Лем. 394.
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Борз. у. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав. Кобел. у. 2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ). Угор.
Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Ном. Де все гостина, там голод недалекий. Ном. А ще мого сина з гостини не видно. Макс. (1834) 117. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. Мет. 279. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Гол. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! К. ЧР. 161. 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Чуб. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку. Ном. № 11821.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253. 2) Начинать откармливать.
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. Ном. № 2693. (Річки) надили дівчат у чисту воду. К. МХ. 31. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Г. Барв. 250. Там здобиччу ти надив козака. К. ПС. 65. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. Г. Барв. 452. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 109).
Обмовити Cм. обмовляти.
Слушність, -ности, ж. 1) Своевременность. 1) Справедливость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЄРЕТИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.