Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'єретичити

З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани. К. ПС. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЄРЕТИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЄРЕТИЧИТИ"
Безувірство, -ва, с. 1) Неправовѣріе, нехристіанская вѣра, преимущ. мусульманство. Гидке, поганське, темне безувірство. К. ЦН. 296. 2) Жестокость, безсердечіе.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав. К. ПС. 102.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі. Лебед. у.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ. Шевч.
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Постишуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Утихнуть, успокоиться (о многихъ). Крик був такий, а тепер постишувалися. Черниг. у.
Прибивач, -ча, м. Инструментъ, которымъ вибиваютъ бобрики (Cм.). Шух. І. 278.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.
Фуярош, -ша, м. Мастеръ, дѣдающій фуярки. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЄРЕТИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.