Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здуру

Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРУ"
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Дочі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дочеса́тися, -шуся, -шешся, гл. Дочесываться, дочесаться.
Насадови́ти, -влю́, -виш, гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.
Неправдивість, -вости, ж. 1) Лживость. Желех. 2) Сомнительность происхожденія, поддѣльность.
Первина, -ни, ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Сим. 216. Се йому не первина. Ном. № 7898. Ум. первинка.
Своїтися, своюся, -їшся, гл. Выражать родственныя чувства, то-же, что и родичатися. Уже сі своят до бідного: коли гроші маг, то вже щос варт. Гн. II. 18.
Сороківка, -ки, ж. 1) = сороківець. Сим. 51. Мкр. Н. 29. 2) копа-сороківка. Счетная единица у оконщиковъ при продажѣ оконъ: 40 оконъ. Вас. 150.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня. IV. ПС. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУРУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.