Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'єднати

З'єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. 2) Отдать замужъ. Мати та з'єднала дочку за нелюба. О. 1862. II. 58. Я з'єднала доню за султана. К. МБ. X. 12. 3) Договорить. З'єднала го пасти Угельскоє стадо. Гол. 4)собі. Пріобрѣсть, снискать, расположить къ себѣ. Бо ти й суху з'єднаєш собі землю і всяка тварь прихилиться до тебе. К. Іов. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЄДНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЄДНАТИ"
Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. Мил. 91. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
За́сов, -ва, м. Засовъ, задвижка. Ум. засове́ць. Трьома засовцями засувала (двері). Мил. 85.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. Мл. л. сб. 90.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Надвірня́к, -ка́, м. Боровъ, не посаженный въ особое помѣщеніе для откармливанія. Брацл. у.
Пекарь, -ря, м. Пекарь, булочникъ.
Пооббілювати, -люю, -єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Потихи нар. = потиху. Вх. Лем. 454.
Тітунин, -на, -не. = тітоньчин. Шейк.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЄДНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.