Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Личако́вий, -а, -е. Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. Скидають личакову драну свиту.
Лі́течко, -ка, с. Ум. отъ літо.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться.
Поріженько, -ка, м. Ум. отъ поріг.
Прилюдно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить.
Припірати, -ра́ю, -єш, сов. в. приперти, -пру, -реш, гл. Упираться, упереться. (Будинок) до другого стріха в стріху припірав.
Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну.
Умолоти, умелю, -леш, гл.
1) Смолоть часть. Вмели гречки хоч на галушки. 2) Съѣсть, уплесть. Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, — насилу 50 умелю.
