Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зелінка

Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛІНКА"
Библійний, -а, -е. Библейскій.
Бузувірка, -ки, ж. = безувірка. У, як би я піймала отту бузувірку, я б їй голову одтяла, щоб не кидала матері. Кв.
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ. КС. 1890. VII. 92.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Порозбужувати, -жую, -єш, гл. = порозбужати.
Свердан, -на, гл. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Скаженіти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣсноваться. Гамалію, серце мліє, Скутарь скаженіє. Шевч. Чого ти зараз скаженієш, як п'яний?
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Цурпак, -ка, м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.