Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зелінка

Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛІНКА"
Добива́ння, -ня, с. Добиваніе.
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою. Мет. 186.
Отокуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать стоянкой. Валка отокувалась. Мнж. 188.
Переріз, -зу, м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила.
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку. Волч. у.
Професорство, -ва, с. Профессорство. Желех.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний. Желех.
Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Умітний, -а, -е. Умѣющій. Шейк. Левч. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.