Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

землянка

Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯНКА"
Будра, -ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. I. 124. Cм. росхідник.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Голотонька, -ки, ж. Ум. отъ голота.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. Чуб. І. 125. 2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки. Вас. 203.
Малю́та, -ти, м. Малышъ. Стор. II. 112.
Нащо нар. Зачѣмъ, для чего, почему. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі, нащо літа молодії, веселі дівочі? Шевч. 40. Нащо в Бога й день, як у козака місяць. Ном. № 781.
Осолодіти, -ді́ю, -єш 1) Сдѣлаться сладкимъ. 2) Обратиться въ солодъ.
Підсипання, -ня, с. 1) Подсыпаніе. 2) Подливаніе. Та не підсипай удруге борщу, — годі вже того підсипання, бо я й так наївся. Конст. у.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.