Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

землянка

Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯНКА"
Буєн, -йна, -не Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. ІІІ. 243.
Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка. Рк. Левиц.
Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Зари́бок, -бку, м. Рыба, впущенная въ воду для расплода. Могил. у.
Засічи́, -чу́, -че́ш, гл. = засікти. Желех.
Пражній, -я, -є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись. МВ. ІІ. 201.
Сівачка, -ки, ж. Сѣялка.
Сірничка, -ки, ж. 1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у.
Стягач, -ча, м. Раст. а) Plantago lanceolata L. ЗЮЗО. І. 131. б) Saponaria officinalis L. ЗЮЗО. І. 175.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.