Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

землянка

Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯНКА"
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Гід, году, м. = год, гід від году. Ежегодно, изъ года въ годъ. Салдати тоді в нас стояли гід від году. Конст. у.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ив. 70. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Чуб. V. 1110. Доньку видала за дударчика. Гол. ІІІ. 463. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш. Чуб. V. 1143.
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum. Вх. Пч. І. 5.
Напути́ти Cм. напучувати.
Рихтино нар. Именно, навѣрное. Та се рихтино він зробив. Брацл. у.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Спроквола нар. Не спѣша. Св. Л. 19. Як робиш спроквола, не скоро втомишся. Кіевск. у.
Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.