Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здячитися

Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати. Федьк. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЯЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЯЧИТИСЯ"
Блоховодниця, -ці, ж. Имѣющая на себѣ много блохъ (преимущественно о кошкѣ, собакѣ). Лохв. у.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
Завгли́бшки нар. Глубиною. В ній кручі завглибшки буде сажнів півтора. Черк. у.
Запам'Ята́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Запомнить, удержать въ памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й незапам'ятаю. МВ. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. Левиц. І. 127. 2) Забыть. Вх. Зн. 20.
Зду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. зду́матися, -маюся, -єшся, гл. Надумывать, надумать. Я ся здумам инакше. Вх. Лем. 419.
Моро́зяний, -а, -е. = морозовий. Як будуть морозяні зіми, то це дерево вклякне.
Підстолини, -лин, ж. мн. Сундукъ на ножкахъ, устраиваемый въ видѣ части крестьянскаго стола подъ столечницей. Вх. Зн. 49.
Понасквернювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ, о многихъ). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступити. Лебед. у.
Течи, -чу, -чеш, гл. = текти.
Цоб меж. = соб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЯЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.