Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зеренце

Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРЕНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРЕНЦЕ"
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. І. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. Стор. II. 29. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти. Ном. стр. 233.
Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око. К. Псал. 66.
Доцу́плювати, -люю, -єш, сов. в. доцу́пити, -плю, -пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421.
Каптанка, -ки, ж. 1) Верхняя одежда въ родѣ кофты. 2) Пиджакъ изъ выбойки. Н. Вол. у.
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. Н. п. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Грин. III. 650. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. Ном. № 5707. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. Грин. III. 516. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. КС. 1883. XI. 500. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. Сим. 130. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Мет. 397. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Левиц. І. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. Голов. III. 262. 7)головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Левиц. І. Через тії коні воронії наклав козак головою. Грин. III. 281. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у.
Перебірка, -ки, ж. 1) Переборка, сортировка. 2) Переодѣванье. Свою пітну одежу скидають, а надівають чисту — на цій переборці їх застали. Новомоск. у. 3) Дощечка или палочка, вставляемая между рядами ткацкой основы для раздѣленія ихъ. Вас. 167.
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Пробрязчати, -чу́, -чи́ш, гл. = пробрязкати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕРЕНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.