Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здувати

Здува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зду́ти, зду́ю, -єш, гл. 1) Сдувать, сдуть. Ой насіяв козак гречки на дубові на вершечку; узялася шура-бура, козакові гречку здула. Чуб. V. 1170. 2) Вздымать, вздуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУВАТИ"
Бодрок, -ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Відгромадити, -джу, -диш, гл. Отгрести (сѣно).
Відсипний, -а, -е. Отсыпной.
Замахови́й, -а́, -е́ Маховой. Для ліпшого замаху всаджене на кінець колодки замахове́ колесо. МУЕ. III. 15.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. невільничок.
Обов'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обов'язатися, -жуся, -жешся, гл. Обязываться, обязаться.
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Проскиглити, -лю, -лиш, гл. О собакѣ: провизжать; о птицѣ: жалобно прокричать; о человѣкѣ: прокричать жалобно, жалобно заплакать, проохать.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою. Чуб. VII. 377.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.