Вугнотати гл. = гугнявити.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. . От і змилила вже. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ.
Леле́чище, -ща, м. Ув. отъ лелека.
Милода́нка, -ки, ж. Возлюбленная.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница.
Черешневий, -а, -е. Черешневый. Черешневий садочок.
