Безпомочний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Ви ж нам безпомошним защита. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Двана́дцятеро чис. Двѣнадцать душъ, штукъ; дюжина. Була така жовна, мала дванадцятеро дітей, тії діти мали всі по дванадцатеро дітей, — скільки всіх було?
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі.
Заплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запливти́, -ву́, -ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла?
Пополякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали.
Розцінити, -ню́, -ниш, гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Чом ти не косиш свого проса? Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Чому чорт мудрий? — Бо старий. Воли мої половії, чому не орете? чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. 2) Чому.
Шарляк, -ка, м. Столярная замазка для замазыванія щелей въ деревѣ.