Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зелененький

Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ"
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831. Питай, чи діжу замісить. Мет. 238. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. Мнж. 179. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ив. 36. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить. Грин. ІІІ. 314.
Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. Ном. № 1485. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. Г. Барв. 173. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ном. № 573. Ум. лубок, лубочок.
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Притур, -ра, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Тонісінько нар. Очень, чрезвычайно тонко.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
Шпиняти, -няю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.