здужати
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Том 2, ст. 148.