Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здужати

Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУЖАТИ"
Городи́сько, -ка, с. = Городи́ще. Волынск. г.
Ґарґа́ла, -ли, ж. 1) = Ґарґало. Вх. Лем. 407. 2) Кружка. Вх. Уг. 235.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.  
Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Лі́гарь, -ря, м. 1) Каждая изъ двухъ жердей, которыя, при укладкѣ дровъ въ кубическія сажени, кладутся на землю, подъ дрова. МУЕ. III. 29. 2) Накатина, каждое изъ бревенъ наката, находящагося подъ деревяннымъ поломъ. Шух. І. 93. Cм. леґарь.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Небезпремінно нар. Непремѣнно. Мнж. 186.
Обвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти. МВ. (О. 1862. І. 103).
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Грин. III. 649. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати. Федьк.
Сатанаїл, -ла, м. Сатана, князь бѣсовскій. Бог бачить, що уже Сатанаїл дожене ангела.... Чуб. І. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.