Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зеленити

Зелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНИТИ"
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida. Вх. Пч. ІІ. 8.
Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Зава́рювання, -ня, с. 1) Завариваніе. 2) Лѣченіе сухими банками при боляхъ живота.
Зужувати, -жую, -єш, сов. в. зузити, зужу, -зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
Ля́скання, -ня, с. Хлопаніе, щелканіе.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Потухати, -ха́ю, -єш, сов. в. потух(ну)ти, -хну, -неш, гл. Потухать, потухнуть.
Розімчати, -чу́, -чи́ш, гл. Разнести быстро. Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто. Так і золоту гору розімчать. МВ. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.