Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зеленити

Зелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНИТИ"
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ). Шух. І. 249.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Згло́титися, -чу́ся, -тишся, гл. Столпиться, собраться толпой. Вх. Зн. 21.
Кулик II, -ка, м. 1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Лукаш. 25. Сидить кулик на болоті. Чуб. І. 260. кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). Ном. № 6640. 2) Вареная лепешка изъ гречневой муки. Маркев. 155. Ум. куличок.
Надліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Подлетать, подлетѣть, прилетать, прилетѣть. Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду. Чуб. V. 138.
Небережений, -а, -е. Неосторожный. Небереженого і чорт не стереже. Ном. № 4297.
Пук, -ка, м. 1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у. 2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.
Роскроїти, -крою, -їш, гл. = роскраяти. Як ударив кийком, так і роскроїв бороду і зуб вибив. Пирят. у.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.