Вилечко, -ка, с. Ум. отъ вильце.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє.
Кудлай, -лая, м.
1) Человѣкъ со всклокоченной головой.
2) Кличка мохнатой собаки.
Махови́й, -а́, -е́ Маховой. махові вила. Длинныя вилы для метанія сѣна на вершину стога. маховий сажень. Мѣра длины, насколько можно разставить руки въ противоположныя стороны.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Наверни мене на жидівську віру. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. Він хоч і прогуля, так він і наверне.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. 3) = злодій. Хапко з хапком знаєся. 4) Въ загадкѣ: котъ.
Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна.
