Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Учора два верхівні бігло за возом.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Квизнути, -ну, -неш, гл. Хныкать. І чого квизне?
Компонувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Составлять, сочинять. Отой дід і співав, і компонував пісні й думки. Дуже письменний був і вірші компонував.
2) Выдумывать, интриговать. Пане осауле полковий, побійся Бога! Мені здається, що ти щось недобре на нашого пана полковника компонуєш.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята.
Перевалля, -ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його.
Постувати, -тую, -єш, гл. Постить.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий....
