Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зелень

Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. І. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЬ"
Безневинний, -а, -е. Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. Мир. ХРВ. 202. На мене молоду, безневинную неслава. Чуб. V. 279.
Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Харьк. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що. Богод. у.
Роскепкуватися, -куюся, -єшся, гл. Приняться за насмѣшки.
Роскути, -кую, -єш, гл. = роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті. Шевч. 641.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.
Фалда, -ди, ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь. Мил. М. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.