Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зелень

Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. І. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЬ"
Гергепнути, -пну, -неш, гл. = гегепнути. Лохв. у.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Зато́вкувати, -кую, -єш, сов. в. затовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Приправлять, приправить толченымъ саломъ и зеленью. Жінко, вари, лишень, гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11. Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш. Левиц. Пов. 109.
Командувати, -дую, -єш, гл. Командовать. Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає. Рудч. Ск. І. 107.
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона. Черк. у.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый. Александров. у. Мнж. 185.
Нестеменний, -а, -е. Точь-въ-точь такой. Нестеменний покійний батько. Мир. Пов. II. 95.
Приймити, -му, -меш, гл. = приняти. Гн. І. 157.
П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. К. ЧР. 5. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Чуб. ІІІ. 349. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Лукаш. 82. Ум. цвяшок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.