Білилечко, -ка, с. Ум. отъ білило.
Бодня, -ні, ж. Кадка или родъ улья съ крышкой и замкомъ. Рисунокъ: Ум. боденька. Впала боденька з гори.
Навощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = навоскувати.
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину.
3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка.
4) Невѣрный, не христіанинъ.
5) Плохой, дурной.
6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан.
Підсака, -ки, ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ. Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків. Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Роздаватися, -даюся, -єшся, сов. в. роздатися, -дамся, -дасися, гл.
1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ.
2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила.
3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається.
4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Шаль, -лі, ж.
1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль.
2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба.
