Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здути

Зду́ти Cм. здувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУТИ"
Бервінок, -нку, м. = барвінок. ЕЗ. V. 96.
Виплив, -ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Дорахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Досчитаться.
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Калабайка, -ки, ж. Зарубка на деревѣ для добыванія сока.  
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Платитися, -чу́ся, -тишся, гл. Оплачиваться. Чуже личко ремінцем платиться. Ном. № 9688.
Прикидати, -даю, -єш, гл. Набросать сверху надъ чѣмъ. Закопає було добре в ямі та хащем прикидає. КС. 1884. VIII. 720.
Спокусниця, -ці, ж. Искусительница. К. Бай. 10. Раді б вони ту думку задавить, як гадину спокусницю. К. ЧР. 326.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.