Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває.
Гру́ддя́, -дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить.
Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган.
Мелька́тися, -каюся, -єшся, гл. Касаться, соприкасаться. Пола з полою мелькається, побратим з побратимом на здоров'є питається.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Взяв набакирь писарь шапку.
Несущий, -а, -е. О птицахъ: лающій много яицъ. Химини кури несущі були. Несущі ці кури придались.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Високий, як тика. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ум. ти́чка.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл.
1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. В постоли вбути.
2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. 4) — боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Ум. хме́лик.
