Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здубитися

Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився! Чуб. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУБИТИСЯ"
Багрець, -ця, м. Яркій багровый цвѣтъ. МВ. ІІІ. 81.
Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Песький, -а, -е. Собачій. Пустіть! — кричить Рябко, — не будь я песький син, коли вже вдержу більш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Отже песька дитина тобі вже й до роботи не кидається. Левиц. І. 277.
Плашкуватий, -а, -е. О дровахъ: изъ широкихъ полѣнъ, плахъ. Дріва шишкуваті. Вх. Зн. 50.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Повнаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Повадиться (о многихъ).
Пообомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и обомліти, но о многихъ.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.