Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здурити

Здури́ти, -рю́, -риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила. Ном. № 3104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРИТИ"
Верствак, -ка, м. Ровесникъ. Вх. Лем. 396.
Дєдик, -ка, м. Ум. отъ дєдьо.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Лу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ луска. Желех.
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Скособочитися, -чуся, -чишся, гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився. Волч. у.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла. Котл.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла. Гол. І. 361.  
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.