Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здружитися

Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДРУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДРУЖИТИСЯ"
Блоховодниця, -ці, ж. Имѣющая на себѣ много блохъ (преимущественно о кошкѣ, собакѣ). Лохв. у.
Вишукувати, -кую, -єш, сов. в. вишукати, -каю, -єш, гл. Выискивать, выискать, отыскивать, отыскать. Вишукує травиці. К. Іов. 88. Зілля всякі вишукує. МВ. ІІ. 8.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. О. 1862. IV. 40. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Шевч. 80. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Рудч. Ск. II. 75. Йому калина дорогу заступила. О. 1862. IV. 27. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Чуб. V. 248. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Г. Барв. 160. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. К. ЦН. 174. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. Мир. Пов. І. 136. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Грин. II. 245. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Мил. 196. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Мил. 201. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку. Шух. І. 192.
Латвість, -вости, ж. Легкость, легкоисполнимость.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Н. Вол. у. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Ном. № 568. Воно ся молодить, — може дощ буде. Камен. у. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться. Мил. 32.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Рудч. Ск. II. 16. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили. Драг. 157.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДРУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.