Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здружитися

Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДРУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДРУЖИТИСЯ"
Золотець, -тця́, м. Червонецъ. То ж не піп купував і не дяк торгував, а чернець-молодець та за свій золотець. Грин. III. 552.
Латник, -ка, м. = латовець. Вх. Уг. 244.
Напру́жувати, -жую, -єш, сов. в. напру́жити, -жу, -жиш, гл. Напрягать, напречь; натягивать, натянуть. Він напружив ноги, наче доганяв злодія. Мир. ХРВ. 65.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Обгоріти Cм. обгоряти.
Отягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Пообрізувати, -зую, -єш, гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. ЗОЮР. II. 15. Пообрізувала їй шкуру на руках. Чуб. II. 433.
Привершуватися, -шуюся, -єшся, гл. Нарастать, увеличиваться. Що — року по рублеві привершується. Н. Вол. у.
Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. спіленький, спілесенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДРУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.