Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить.
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Щетиниться. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось.
2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный.
Луск, -ку, м. Трескъ.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Саєтовий, -а, -е. Изъ саєти.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар.
