Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Екзаменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Шевченко заходився екзаменувати її з рідних пісень.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Кельбух, -ха, м. = тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв.
Обходисвітка, -ки, ж. Обходящая мiръ — въ загадкѣ такъ называется вода. Біжить обходисвітка, з шумом круте кормилюда руки (млин.)
Поперераджувати, -джую, -єш, гл. Перерѣшить (во множествѣ).
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ).
2) Расшалиться, раскапризничаться.
3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався.
Цілком нар.
1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Вона продала полотно цілком, а не сорочками.
2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було.
3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
