Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый.
Смородина, -ни, ж.
1) Черная смородина, Ribes nigrum. Калину ламаю, смородину ріжу.
2) Смородина. Хороводная весенняя дѣвичья пѣсня.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Укладальник, -ка, м. = кладільник.
Хомут, -та, м.
1) = хамут.
2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Ум. хомутець.
Шапкобрання, -ня, с. Разборъ шапокъ. Прийшов до церкви на шапкобрання.
