Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Старцюга, -ги, об. Презрительно: нищій. Отсе вам дар, старцюги!
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Стовбула перекидатись.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный.
