Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зеленець

Зелене́ць, -нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. Cм. зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЕЦЬ"
Вовкулацтво, -ва, с. = вовкулакування. Грицько з вовкулацтва зробився таким, як мати народила. Г. Барв. 454.
Гірський, -а, -е. Горный. Був схожий до гірських розбійників. Левиц. Пов. 13.
За́йворонок, -нка, м. = жайворонок. Ум. за́йвороночок. Ой ти, братіку зайвороночку, пусти мене у сусіди. Чуб. V. 860.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. І. 261.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила. Чуб. III. 240.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. Харьк. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Морд. Оп. 33. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав. Г. Барв. 53.
Поосвідчувати, -чую, -єш, гл. = поосвідчати.
Радут, -та, м. = редута. Од річки Орелі, аж по р. Кінку були побудовані радути. Стор. II. 162.
Тринадцятка, -ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. тринадцяточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.