Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти.
Казитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Бѣситься. Собаки з жиру казяться. 2) Бѣситься, проказить. Як же були на самоті, то молитовники ховали, казились, бігали, скакали.
Надломи́ти, -млю́, -миш, гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить.
Перемешкати Cм. перемешкувати.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Пойняти, -йму, -меш, гл. = поняти.
Прибагати, -га́ю, -єш, сов. в. прибагти и прибагнути, -ну, -неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе.
Проволокита, -ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре.
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.
Швидкий, -а́, -е́ Скорый, быстрый, поспѣшный, проворный. Швидкої роботи ніхто не хвалить. Швидке само на себе набіжить. швидка смерть. Скоропостижная смерть во время эпидемій. Як ото швидка смерть ходила, то батько вмер. Ум. швиденький, швидесенький.
