Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зерно

Зе́рно, -на, с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно — і тим ся удавила. Ном. № 1769. Ум. зеренце, зернечко. Ном. № 9907. Чуб. І. 245, Мил. 212. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Грин. III. 251. Що мені по пшениці — в ній зеренця нема. Чуб. V. 4. Тобі яблучко, мені зернечко. Грин. III. 336.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРНО"
Зізволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зізволити, -лю, -лиш, гл. = зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
Ймовірний, ймя́ти и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Надури́ти, -рю́, -риш (кого), гл. 1) Обмануть. Желех. 2) Наобманывать многихъ.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити? Кіевск. у.
Пундючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. О. 1862. І. 53.
Роздякуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсыпаться въ благодарностяхъ.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. К. ЧР. 426. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть. Греб. 343. 2) Сердитый, раздражительный. Лубен. у.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Мнж. 128. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений. Мнж. 37.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.