Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здуріти

Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Чуб. V. 630.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРІТИ"
Асисте́нція, -ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Висмалити Cм. висмалювати.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли. Черк. у.
Худорлявий, -а, -е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81.
Чинбариха, -хи, ж. Жена кожевника.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.