Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зелемизелоня

Зелемизелоня, -ні, ж. = земизеленя. Вх. Пч. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕМИЗЕЛОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕМИЗЕЛОНЯ"
Бичня, -ні, ж. 1) Стадо воловъ. 2) Загонъ для воловъ. Звелів з бичні волів пригнати. Котл. Ен. ІІІ. 22.
Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл. 1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер. Лебед. у. 2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Витупкати, -каю, -єш, гл. 1) = витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. Лубен. у. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці. Лубен. у.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання. К. МБ. XI. 146.
Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі. Ном. № 12836.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у.
Сілкий, сільки́й, -а́, -е́ О соли: обладающій достаточной силой. Сіль-кримка — сілька, а сіль матінка не сілька. Міусск. окр.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕМИЗЕЛОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.