Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зернина

Зерни́на, -ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось. Рудч. Ск. II. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРНИНА"
Арапі́й, -пія́, м. = Гара́пник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм. Грин. II. 231.
Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Гладій, -дія, м. Инструментъ для обточки ступицъ. Сумск. у.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гостри. Ном. № 7325. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Н. п. Гострий шпиль. Ком. Р. ІІ. 90. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. Левиц. І. 332. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Камен. у., Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.
Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. І. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. І. 23. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. І. 286. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. ІІІ. 281. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. І. 6. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ. ХС. І. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. І. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. І. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. І. 64. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає. АД. II. 77.
Перечитувати, -тую, -єш, сов. в. перечита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Перечитывать, перечитать вновь. 2) Прочитывать, прочесть. Козак листи взявши, та й перечитавши, тяжко здихнув. Чуб. V. 343.
Поточина, -ни, ж. 1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47. 2) Русло потока.
Роскомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Сообразить. Ти їй тілько стань на догад закидати, а вона вже й роскомпонувала, що куди йде і до чого. Кв. II. 196.
Тріскання, -ня, с. 1) Трескъ, трещаніе. 2) Растрескиванье.
Шашкірня, -ні, ж. = шестерня 3. Шух. І. 278, 295, 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕРНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.