Вистрибнути, -ну, -неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Лічи́льник, -ка, м. Счетчикъ. Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки грошей не налічив.
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ.
Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Тетеря 2, -ряти, с. Птенецъ тетерки. Повна хата тетерят, та нікуди й не летять.
Ураза, -зи, ж.
1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці.
2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок.
Шурпа, -пи, ж.
1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями.
2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа.
3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба.
