Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зерниця

Зерни́ця, -ці, ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой). Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРНИЦЯ"
Бавовняний, -а, -е.  = Бавняний.
Безздоров'Я, -в'я, с. Отсутствіе здоровья, безсиліе, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)... в чистому степу одно безхліб'я, а друге безвіддя, а трете безздоров'я. КС. 1882. XII. 502.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Істовність, -ности, ж. 1) Съѣдобность. 2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Позрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и зрушити, но о многомъ.
Покривити, -влю́, -виш, гл. Искривить.
Уявити, -ся. Cм. уявляти.
Шпирнути, -рну, -неш, гл. Пырнуть. Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце. К. ЧР. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.