Братія, -тії, ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась.
Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається.
Дою́н, -на́, м. Удой? По два доюни 'дбувать. Такий доюн, що куди.
Захва́лювати, -люю, -єш, сов. в. захвали́ти, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, захвалить, расхвалигать, предлагая хвалить.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Побатькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца.
2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи.
Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл.
1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається.
2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася.
Табак, -ку, м. Табакъ. Ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок.
Фушкати, -каю, -єш, гл. Вырываться, вылетать. Губка.... затліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину. Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти).
Цвіцькувати, -кую, -єш, гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми.
