Грушко́вий, -а, -е. Грушевый. Та й на мою головоньку білий цвіт упав вишневий, черешневий годовочку, яблучковий, грушковий на головочку.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі.
Костоправ, -ва, м. Костоправъ.
Намалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергілій намалює.
Остуда, -ди, ж.
1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала.
2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины.
3) Растеніе Tanacetum vulgare.
Пах, -ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Не люблю пива, ні паху його. У олії свиріпляній гарний пах.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка.
Рушник, -ка, м. Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: рушник-утирач — для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, кілковий — богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, божник — для иконъ, плечеви́й — богато вышитый для сватовъ, подарковий — дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вода в відеречку, — братіку, вмийся; рушник на кілочку, — братіку, втрися. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. рушники подавати. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. на рушнику стоя́ти. Вѣнчаться. Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Ум. рушничо́к.
Сухоліс, -су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
